Поточна акумуляція цезію-137 (137Cs) їстівними грибами в лісах Українського Полісся
Значні площі лісів України зазнали високого рівня радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 році, що суттєво вплинуло на всі компоненти лісових екосистем. Гриби, завдяки своїм особливостям живлення та біосорбції, здатні у великій кількості накопичувати радіоактивні елементи, зокрема цезій-137 (137Cs), що є небезпечним для здоров’я людини через потрапляння радіонуклідів у харчовий ланцюг.
Представники різних родів і видів грибів накопичують радіонукліди із неоднаковою інтенсивністю. У лісах різного породного складу (хвойних, мішаних, листяних) рівень накопичення радіонуклідів може значно відрізнятися через особливості ґрунтів, їх кислотність, вологість і наявність мікоризних дерев. Наприклад, у хвойних лісах Полісся з кислими ґрунтами, рівень накопичення цезію-137 у грибах часто вищий, ніж у листяних лісах із більш нейтральними ґрунтовими умовами. Суттєве варіювання значень коефіцієнту переходу для кожного виду грибів у межах кожного окремого типу лісорослинних умов зумовлено зміною глибини розташування основної частки активного міцелію в ґрунті, наявністю мікроніш у даному екотопі, які відрізняються агрохімічними параметрами ґрунту, та біодоступністю 137Cs для грибів у ланці «ґрунт – міцелій – плодові тіла грибів».
Дослідження, проведені в лісах Українського Полісся у 2023–2024 роках, дозволяють зробити висновок, що в більшості видів їстівних грибів рівні акумуляції цезію-137 залишаються високими навіть за незначної щільності забруднення ґрунту. Вміст 137Cs в плодових тілах таких грибів перевищував допустимий рівень.
Підвищеною інтенсивністю акумуляції цезію-137 характеризувалися види-симбіотрофи, заготівлю яких диференційовано за типами лісорослинних умов, і які рекомендовано заборонити:
у свіжих борах: Cortinarius mucosus (павутинник слизький), Hygrophorus hypothejus (гігрофор ранньозимовий), Tricholoma equestre (рядовка зелена), Sarcodon imbricatus (грифола луската), Suillus variegatus (маслюк строкатий), Lactarius deliciosus (молочай смачний), Paxillus involutus (свинушка тонка), Lactarius rufus (молочай гіркий), Imleria badia (моховик коричневий), Tricholoma imbricatum (рядовка шорстка), Suillus luteus (маслюк звичайний), Tapinella atrotomentosa (вуховик оксамитовий), Tricholoma portentosum (рядовка сіра), Hydnum repandum (гіднум жовтий), Russula aeruginea (сироїжка зеленкувата);
у свіжих суборах: Sarcodon imbricatus (грифола луската), Cortinarius caperatus (павутинник покритковий), Paxillus involutus (свинушка тонка), Russula vinosa (сироїжка винна), Lactarius rufus (молочай гіркий), Imleria badia (моховик коричневий), Tricholoma portentosum (рядовка сіра), Russula paludosa (сироїжка болотна);
у вологих суборах: Imleria badia (моховик коричневий), Lactarius rufus (молочай гіркий), Cortinarius caperatus (павутинник покритковий), Paxillus involutus (свинушка тонка), Tapinella atrotomentosa (вуховик оксамитовий), Russula paludosa (сироїжка болотна).
Таким чином, заготівля їстівних грибів має проводитися диференційовано, з урахуванням кожного окремого типу лісорослинних умов, щільності забруднення території цезієм (137Cs) і видових особливостей акумуляції радіонукліду плодовими тілами. З огляду на високий рівень акумуляції радіонуклідів деякими видами грибів, необхідне впровадження заходів із контролю їхньої безпечності та поширення інформації серед населення щодо існуючих ризиків.
Науковці Поліського філіалу УкрНДІЛГА:
канд. біол. н, с.н.с. Олександр Орлов
канд. с.-г.н., с.н.с. Тетяна Курбет
канд. с.-г.н., с.н.с. Олег Жуковський
