Новина

Радіоекологічні дослідження Поліського філіалу: від післяаварійного реагування до сучасного етапу реабілітації радіоактивно забруднених лісів

Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції наукові підрозділи були залучені до вирішення комплексу проблем, пов’язаних із веденням лісового господарства на радіоактивно забруднених територіях. Відповіддю на нові виклики стало створення у 1987 році у Поліському філіалі вимірювальної радіологічної лабораторії, оснащеної сучасними на той час приладами для визначення питомої активності радіонуклідів у ґрунті, деревній та недеревній продукції лісу. Згодом було сформовано наукову лабораторію радіоекології лісу, яка стала ключовою у системних дослідженнях постчорнобильських екосистем. Упродовж 1991–1993 років фахівцями філіалу було проведено масштабне обстеження лісових насаджень Житомирської області, за результатами якого отримано поквартальні дані щодо щільності забруднення лісів ізотопами ¹³⁷Cs, ¹³⁴Cs та ⁹⁰Sr, а також складено відповідні картосхеми радіоактивно забруднених територій лісництв усіх державних лісових господарств Житомирської області. Було встановлено, що найбільш інтенсивно забруднені лісові масиви зосереджені у північних районах Житомирщини. Частину лісів із щільністю забруднення понад 15 Кі/км² за ¹³⁷Cs було виведено з активного господарського використання з метою їх природної автореабілітації. Важливим етапом розвитку матеріально-технічної бази філіалу стало переоснащення лабораторії у 2000 році сучасними спектрометричними комплексами українського виробництва, що суттєво підвищило точність і оперативність радіологічного контролю. Починаючи з 2015 року, Поліський філіал УкрНДІЛГА здійснює детальні повидільні обстеження лісів зони безумовного (обов’язкового) відселення з метою їх реабілітації. Отримані дані є основою для прийняття управлінських рішень щодо можливості та умов ведення лісового господарства. Вимірювальна радіологічна лабораторія філіалу також виконує функції практичного радіаційного контролю, зокрема визначення вмісту ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у продукції лісу з подальшою видачею офіційних висновків і сертифікатів. З часу аварії на ЧАЕС радіологічна ситуація у лісах зазнала суттєвих змін, що значною мірою обумовлено фізичним розпадом основних дозоутворюючих радіонуклідів. Зокрема, період напіврозпаду ¹³⁷Cs становить близько 30 років, а ⁹⁰Sr – близько 28,8 років, унаслідок чого їх активність у довкіллі поступово знижується. Водночас, незважаючи на природні процеси дезактивації, радіонукліди залишаються у біогеохімічному кругообігу лісових екосистем, зберігаючи здатність до міграції та накопичення в окремих компонентах біоти. На сучасному етапі визначальним є кореневий шлях надходження радіонуклідів із ґрунту в рослини, причому інтенсивність цього процесу значною мірою залежить від багатьох факторів – типу лісорослинних умов, багатства, зволоженості, кислотності грунтіві і т.д. У зв’язку з цим, особливої уваги потребують питання безпечного використання недеревної продукції лісу населенням. Встановлено, що окремі види дикорослої продукції характеризуються підвищеною здатністю до накопичення ¹³⁷Cs. З дикорослих грибів до інтенсивних накопичувачів ¹³⁷Cs відносяться польський гриб, моховик жовто-бурий, свинушка тонка, деякі види сироїжок. Серед ягід гінтенсивно накопичувати радіонукліди здатні популярні у населення види – чорниці, буяхи, брусниці. Лікарська сировина також здятна накопичувати ¹³⁷Cs – конвалія, пальчатка, звіробій тощо. Тому заготівля такої продукції повинна здійснюватися з урахуванням радіологічного стану територій. 

---