Поліський філіал УКРНДІЛГА ім. Г. М. Висоцького створено у 2001 році на базі Поліської ЛНДС, яку засновано ще у 1930 році за ініціативою Г. М. Висоцького.
У перші роки існування станції її дослідження було присвячено питанням технології лісозаготівлі, пізніше – підвищенню продуктивності лісів Полісся України та створенню лісових культур (лісовідновленню). Щодо першого питання вивчали створення господарств із швидкорослих порід, лісоосушення, рубки догляду за лісом (Н. М. Грисюк, В. В. Стопкань, Е. Г. Поляков, Г. І. Редько).
Досліджували водний режим рівнинних лісів залежно від типів лісорослинних умов (М. Н. Зражевський, П. В. Литвак, Е. И. Крот), вивчали ефективність осушення заболочених лісів, розробляли питання механізації лісоосушувальних робіт (П. Ф. Коноз, А. С. Рябуха, Н. В. Юр). Розробляли методи й техніку рубок догляду за лісом (В. М. Костомаров, В. П. Узеня, Г. І. Редько, Г. Г. Волинець, А. Ф. Бавикин). Вивчали особливості фізико-хімічних і біологічних властивостей ґрунтів поліських лісів (М. Н. Зражевський, Е. В. Рябуха). Вирішували завдання лісовідновлення на староорних землях (В. В. Стопкань, Г. Г. Волинець, Е. Г. Поляков), залісення верещатників (М. Н. Зражевський).
З лісовідновленням тісно пов’язані питання вирощування садивного матеріалу деревних і чагарникових порід. На станції розробляли агротехніку вирощування садивного матеріалу тополь (Н. М. Грисюк), вільхи чорної та лимонника китайського (Е. Г. Поляков), інших екзотів (Н. В. Юр, Г. Г. Волинець, Е. Ю. Полякова, П. Г. Вакулюк), створення маточних плантацій тополь (Г. І. Редько). У 1957 – 1960 рр. було розроблено пропозиції щодо вирощування садивного матеріалу та створення лісових культур, методів і техніки рубок догляду. В 1961–1965 рр. тривали дослідження ефективності гідролісомеліорації в соснових лісах (А. С. Рябуха), створення лісових культур з використанням засобів комплексної механізації (Н. В. Юр, Г. Г. Волинець, Е. Г. Поляков), гідробалансові й ґрунтові дослідження (П. В. Литвак, Е. В. Рябуха, Е. Ю. Полякова), фенологічні спостереження (Г. Г. Волинець, Е. Ю. Полякова), роботи щодо створення бази елітного насінництва сосни звичайної (Г. І. Редько).
У зв’язку з реорганізацією лісового господарства та створенням комплексних підприємств – лісгоспзагів, більшу увагу приділяли лісокористуванню. Закладали досліди щодо головних рубок (В. О. Бузун), вдосконалення технології лісозаготівель на малих лісосіках (А. Ф. Бавикин, Н. Ф. Гуменюк). Вивчали стан і перспективи використання деревини дуба (Н. В. Юр, Г. Ф. Редько), визначали площі живлення при вирощуванні насаджень.
Вивчали фізіологічні основи росту та стійкості деревних порід, розробляли лісогосподарські, хімічні та біологічні заходи боротьби з кореневою губкою (О. Г. Черних, Г. Д. Білий), вплив хімічних способів підсочування на фізіологічні процеси в сосни (Б. Ф. Пилипенко). Пізніше розробляли способи двостороннього регулювання водного режиму ґрунтів у осушуваних насадженнях (А. С. Рябуха), обґрунтовували заходи щодо перетворення водного балансу лісових насаджень на суходолах залежно від розмірів і способів рубок (П. В. Литвак).
Тривала розробка правил рубок головного користування, прогресивних форм організації праці на лісосічно-транспортних роботах, способів рубок догляду в молодняках (Н. Ф. Гуменюк), способів освоєння осушених земель (Е. Г. Поляков, Е. Ю. Полякова). Вивчали питання інтенсифікації біологічного кругообігу речовин у лісах Полісся (Е. В. Рябуха) у дослідах із внесення мінеральних добрив. Розробляли оптимальну структуру комплексних лісових підприємств (В. К. Старовойт), рекомендацій щодо вдосконалення методів організації лісокористування та інтенсифікації лісового господарства (В. А. Бузун).
У 1971–1975 рр. розширилася мережа дослідних об’єктів на осушуваних землях (Е. Г. Поляков), щодо рубок догляду за лісом (А. С. Рябуха), реконструкції малоцінних деревостанів (П. Н. Мястківський).
У цей час було розпочато дослідження формової структури природних популяцій сосни, відбір і розмноження кращих форм цієї породи на постійних лісонасінних плантаціях (Б. Н. Дзядевич, Р. И. Бура). Розробляли перспективну технологію лісовідновлення (Е. Ф. Черняк), створення лісових культур плантаційного типу (Ф. Н. Турчак). Вивчали кількісні показники гідрологічної функції лісу в Поліссі (Н. С. Романєє, А. І. Левкович), розробляли ГОСТи на сіянці деревних порід (Л. В. Черняк), шляхи використання відходів деревини (Е. І. Цурик).
У 1976–1980 рр. проведено дослідження щодо вдосконалення способів і технології прискореного вирощування деревини в лісах плантаційного типу (Ф. Н. Турчак, В. Л. Чекарев), стандартизації садивного матеріалу (Л. В. Черняк), внесення мінеральних і органомінеральних добрив у лісові культури та насадження (Е. В. Рябуха), закладання географічних культур сосни (А. С. Рябуха, Г. Д. Білий).
Розробляли та освоювали нові технології рубок (Г. К. Приступа, Е. Ф. Черняк), визначали оптимальні розміри та розміщення цехів переробки деревини (В. К. Старовойт). Тривали гідрологічні дослідження на постійних пробних площах щодо рубок догляду та реконструкції малоцінних насаджень на осушуваних землях (А. С. Рябуха, П. Н. Мястковский), на дослідах щодо захисту соснових культур від кореневої губки (А. Г. Черних, Г. Д. Білий).
Розроблено комплекс заходів щодо збільшення стійкості насаджень до промислового забруднення (Г. К. Приступа, В. Г. Мазепа), досліджували питання збереження та підвищення продуктивності недеревних рослинних ресурсів Полісся України (В. П. Краснов, Л. В. Черняк, Н. Ф. Шостак).
У 1986–1990 рр. розпочалися дослідження щодо визначення оптимальної чисельності диких ратичних (Ф. М. Турчак, І. М. Шейгас, О. О. Ткаченко).
Після аварії на Чернобильській АЕС науковці зосередили зусилля на аналізі міграції радіонуклідів у лісових екосистемах, розробці заходів щодо ведення лісового господарства на радіаційно забрудненій території (В. П. Краснов, А. А. Орлов, М. Г. Мазепа). Було організовано дві нові лабораторії: радіобіоекологічна та пересувна радіометрична. Поступово ця тематика посіла провідне місце.
У 1991–1995 рр., крім радіаційної тематики, досліджень з елітного насінництва, рубок головного користування, науковці станції брали участь у роботах із створення сировинної бази для целюлозо-паперової, меблевої, деревообробної та вугільної промисловості, а також – із моніторингу лісових екосистем.
У 2001 році на базі Поліської лісової науково-дослідної станції створено Поліський філіал Українського ордена "Знак Пошани" науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького. Зона його діяльності поширюється на філії Волинської, Рівненської та Житомирської областей. До складу Поліського філіалу входять дві наукові лабораторії – лісівництва та радіоекології лісу та одна виробнича – радіологічна. Щодо радіаційної тематики Поліський філіал є провідною науковою установою в системі УкрНДІЛГА.
У 2005–2009 рр. проводилися дослідження щодо заліснення рекультивованих земель, вдосконалення систем штучного лісовідновлення, рубок головного користування, лісової селекції та радіоекології лісу.
У 2010–2023 рр. проводилися дослідження щодо рубок головного користування та протікання процесів природного поновлення лісу, моніторингові роботи з радіаційної обстановки у лісових екосистемах, автореабілітації лісів, ведення лісового господарства на радіоактивно забруднених землях та мисливствознавства.
Дослідження на Поліському філіалі УкрНДІЛГА вели висококваліфіковані спеціалісти – лісівники, лісомеліоратори, біологи, ґрунтознавці, фізіологи, фітопатологи, радіоекологи, економісти. За результатами робіт співробітниками станції успішно захистили три докторських (Г. І. Редько, П. В. Литвак, В. П. Краснов) та 26 кандидатських дисертацій.
У різні роки науковцями філіалу видано низку монографій, зокрема, «Радіоекологія лісів Полісся України» (В. П. Краснов), 1998, «Радіоекологія козулі європейської в Центральному Поліссі України» (В. П. Краснов та інші), 1998, Радиоекология съедобных макромицетов (В. П. Краснов и другие), 2004, Радиоекология ягодных растений (В. П. Краснов и другие), 2004, Радіоекологія лікарських рослин (В. П. Краснов та інші), 2005, Лісова дослідна справа на Поліссі України (В. П. Краснов, В. О. Бузун), 2005, Прикладная радиоэкология леса (В. П. Краснов и другие), 2007, Атлас рослин-індикаторів і типів лісорослинних умов Українського Полісся (В. П. Краснов та інші), 2009, Біогеохімія цезію-137 у лісоболотніх екосистемах Українського Полісся (О. О. Орлов, В. В. Долін), 2010, Рідкісні та зникаючі види судинних рослин Житомирської області. Офіційний перелік. Фотодовідник (О. О. Орлов та інші), 2011, Довідник із захисту лісу (В. П. Краснов та інші), 2011, Довідник спеціаліста лісового господарства (В. П. Краснов та інші), 2013.
Поліським філіалом УкрНДІЛГА видано 10 збірників наукових праць. У 1962 р. світ побачив перший номер збірника наукових праць "Питання підвищення продуктивності лісів Полісся УРСР" під редакцією Г. І. Редька, починаючи з 1994 р. збірник наукових праць продовжено випускати під назвою "Проблеми екології лісів і лісокористування в Поліссі України". Останній номер збірника наукових праць був видрукуваний у 2006 р. під назвою "Радіоекологія лісів і лісове господарство Полісся України". Дослідження на Поліському філіалі УкрНДІЛГА вели висококваліфіковані спеціалісти – лісівники, лісомеліоратори, біологи, ґрунтознавці, фізіологи, фітопатологи, радіоекологи, економісти.
Основним завданням лісогосподарського виробництва в Поліссі України залишається нарощування лісосировинного та природоохоронного потенціалу лісів, невиснажливе лісокористування, підвищення ефективності використання лісових ресурсів. Для цього потрібно вдосконалювати весь комплекс заходів із лісовідновлення, лісовирощування та лісовикористання.